Коли Венді була маленькою, мама дозволяла їй гратися зі своїм медальйоном. Мама розповідала казки, а Венді крутила медальйон в руці і дивилась, як він блищить. Потім прийшла звістка про те, що її батько зник у морі, і відтоді мама почала поводитись дивно, малюючи крейдою незвичні символи по всьому будинку. Її запроторили до психлікарні, а Венді відправили у дитячий притулок. Та перед тим, як маму забрали, вона віддала доньці медальйон, щоб він захищав її. Венді провела в притулку декілька років, аж поки не втекла, вирішивши, що ніхто не подбає про неї краще, ніж вона сама.